Browsing by Author "Yesmakhanova, A."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    RELATIONSHIPS BETWEEN INTERNET ADDICTION AND COPING STRATEGY USE IN JUNIOR ATHLETES.
    (2025) Popovych, I.; Plokhikh, V.; Abdullayev, S.; Panok, V.; Hrynchuk, O.; Borysiuk, O.; Yesmakhanova, A.; Попович, І. С.
    This study empirically examined and theoretically supported the factors associated with Internet addiction in relation to coping strategy use among junior athletes. Methods. The sample comprised junior male and female athletes participating in individual and team sports across age groups U-15, U-17, U-19, and U-21, aged 14–20 years (M = 18.23; Me = 18.00; SD = ± 2.98). Participants attended sports schools of the Olympic Reserve for children and youth in Lviv, Ivano-Frankivsk, and Kherson (the institution had been relocated). They were affiliated with professional football, mini-football, and handball academies. The sample’s gender distribution was as follows: male athletes (n = 54; 43.20%) and female athletes (n = 71; 56.80%). Valid, reliable, and representative methodologies, which relevantly reflected and captured the measurements of the main research variables, were applied. Results. It was established that the examined junior athletes with manifestations of Internet addiction of a moderate level and mild symptoms of depressivity showed emphasis on choosing behavioral strategies related to intense reaction to negative experiences in stressful situations. It was found that severe symptoms of depressivity and moderate manifestations of Internet addiction in the examined junior athletes significantly prevent them from implementing the cognitive component of coping behavior in stressful circumstances within the framework of coping strategies focused on assessing the situation and opportunities for its constructive transformation. It was established that moderate manifestations of Internet addiction and mild symptoms of depressivity in the examined junior athletes do not significantly impair the average capacity for reflective assessment of their subjective resources for coping with stress. It was noted that this result is associated with a high level of junior athletes’ self-control. Discussion and conclusions. It was substantiated that Internet addiction correlates in junior athletes’ coping strategies are considered coping behavior patterns that junior athletes use in stressful situations to manage their emotions and solve learning, training, competitive, and rehabilitative problems. It was recommended that the results of the research into Internet addiction correlates in the coping strategies of junior athletes with a propensity for Internet addiction and depressivity symptoms should be implemented in the learning and training process at sports schools of the Olympic Reserve for children and youth.
  • Thumbnail Image
    Item
    SPECIFICITY OF DECISION-MAKING IN JUNIOR ATHLETES WITH SIGNS OF MIXED ANXIETY-DEPRESSIVE DISORDER.
    (2026) Popovych, I. S.; Kurova, A.; Shevchenko, N.; Charkina, O.; Yesmakhanova, A.; Haponenko, L.; Kolly-Shamne, A.; Kagramanian, M.; Hoian, I.; Попович, І. С.
    Background and purpose The aim is to study psychological content features of decision-making in junior athletes with signs of mixed anxiety-depressive disorder (MADD). Material and methods The research participants were students of sports schools for children and youth located in Ukraine’s regional centres. The survey involved junior athletes aged 15 to 19 who attended schools and regularly trained, with a total of n = 112 individuals representing teams U-15, U-17, and U-19. They had participated in and won sports competitions of different levels. The research employed valid and reliable psychodiagnostic tools tested across numerous sports samples. Results MADD signs were diagnosed in n = 21 (18.75%) respondents in the total sample. Two petal diagrams visualising the decision-making profiles of juniors with and without MADD signs were created. The combined matrix of correlations between decision-making parameters and mixed anxiety-depressive disorder demonstrated completely different trajectories of significant correlations and loadings of the key studied parameters. The productive coping strategy “vigilance” (three correlations) and the unproductive coping strategy “avoidance” (two correlations) were found to be the most dependent decision-making parameters, which are excessively sensitive to the signs of anxiety and depressiveness. The inverse correlations with the productive coping strategy “vigilance” demonstrated the critical importance of vigilance for junior athletes. No significant difference was found in the studied groups for the grouping variable “gender differentiation”. For the grouping variable “mixed anxiety-depressive disorder”, superiority of athletes with MADD signs was found in the non-productive coping strategy “avoidance”. Conclusions It was substantiated that mixed anxiety-depressive disorder signs can alternate, become more pronounced, and cause considerable discomfort, which is occasionally accompanied by body aches and gastrointestinal problems, which reduces the quality of life and is transformed into the coping strategy of decision avoidance. The study proposes measures for operationalising negative manifestations of anxiety caused by the dominant “avoidance” strategy by means of the diagnostic and corrective program for overcoming anxiety. It was recommended that the established scientific facts and significant differences should be integrated into professional training for teachers-coaches at sports schools for children and youth. Обґрунтування і мета Метою є дослідження психологічних змістових особливостей ухвалення рішень юними атлетами з ознаками тривожно- депресивного розладу (ТДР). Матеріал і методи Учасниками дослідження є вихованці дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які розташовані в обласних центрах України. У опитуванні добровільно взяли участь юні спортсмени віком від 15 до 19 років, які навчалися і системно тренувалися, загальною кількістю n = 112 атлетів, що представляли команди U-15, U-17, U-19, були учасниками і переможцями різного рівня спортивних форумів. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, який пройшов апробацію на численних спортивних вибірках. Результати Ідентифіковано ознаки ТДР у n = 21 (18.75%) досліджуваного загальної вибіркової сукупності. Побудовано дві пелюсткові діаграми профілів ухвалення рішень юніорів з ознаками і без ознак ТДР. Подано об’єднану кореляційну матрицю зв’язків параметрів ухвалення рішення з тривожністю та депресивністю, які продемонстрували абсолютно відмінну траєкторію достовірних зв’язків й навантажень ключових досліджуваних параметрів. Найбільш залежними параметрами ухвалення рішень є продуктивний копінг “пильність” (три зв’язки) і непродуктивний копінг “уникання” (два зв’язки), який є надмірно чутливими до проявів тривожності і депресивності. Обернені зв’язки з продуктивним копінгом “пильність” продемонстрували надмірну важливість сформованої властивості “пильність” у юних атлетів. За групуючою змінною “Статеве диференціювання” достовірних відмінностей у досліджуваних групах не зафіксовано. За групуючою змінною “Тривожно-депресивний розлад” встановлено перевагу атлетів з ознаками ТДР за непродуктивним копінгом “уникання”. Висновки Обґрунтовано, що ознаки тривожно-депресивного розладу можуть чергуватися, набувати вираженості, викликати значний дискомфорт, який почасти супроводжується тілесними больовими відчуттями, проблемами кишково-шлункового тракту, що позначається на зниженні якості життя і трансформується у копінг-стратегію уникання ухвалення рішення. Запропоновано заходи операціоналізації негативних проявів тривоги, зумовлених домінуючою стратегією “уникання”, засобами програми діагностично-корекційного подолання тривоги. Рекомендовано з’ясовані наукові факти та достовірні відмінності інтегрувати у професійну підготовку тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл.