ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ): МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ
| dc.contributor.author | Терлецька Л. М. | |
| dc.contributor.author | Terletska L. | |
| dc.date.accessioned | 2025-12-21T12:09:23Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description | Терлецька Л. М. Іншомовна підготовка майбутніх учителів початкової школи (друга половина ХХ – початок ХХІ століття): методичний аспект / Л. М. Терлецька // Педагогічні науки: зб. наук. праць / гол. ред. Л. А. Пермінова. – Івано-Франківськ : ХДУ, 2025. – Вип. 111. – С. 15-20. | |
| dc.description.abstract | Метою статті є виявлення соціально-економічних, політико-ідеологічних, педагогічних й органі заційно-методичних передумов, що впливали на розвиток іншомовної підготовки вчителів початкової школи в Україні у визначений період. Методи. На основі аналізу архівних даних, історико-літературних та інших джерел досліджуваного періоду узагальнено особливості навчання іноземних мов майбутніх учителів початкової школи у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття та визначено перспективи використання результатів дослідження у сучасних закладах освіти. Результати. Концентрація страте гічних елементів в практичних освітньо-професійних програмах позбавляла здатності до оперативного реагування стосовно впровадження методичних інновацій світового педагогічного дискурсу. В той час, коли західні освітні системи активно залучали особистісно-орієнтований та прагматичний підходи до вивчення іноземної мови, освітній процес в радянських закладів вищої педагогічної освіти орієнтувався на структурно-функціональну модель. Це суттєво обмежувало можливості впровадження методичного різноманіття до навчального процесу, оскільки іншомовна мовленнєва діяльність не лише обмежува лася, але й визначалася її внутрішня пріоритетність. За таких умов, активно розвивалася формалізація освіти, яка підсилювалася традиційною для тогочасного суспільства елімінацією ініціативності з боку вчителя. У результаті, вивчення іноземних мов не закладало необхідний фундамент іншомовної компе тенції, а передбачало кількісне накопичення знань лінгвістичних елементів. Система іншомовної тео ретичної підготовки вчителів початкової школи в період становлення української системи освіти зітк нулася з практичною проблемою реалізації нових методичних підходів. Передовсім, варто зауважити складність переходу науково-педагогічної спільноти до нових стандартів викладання. Також проблем ним моментом постала потреба зміни (подекуди доволі кардинальної) навчально-методичних стандар тів педагогічної діяльності в сфері навчання іноземних мов. Усі ці аспекти підсилювалися складним соціально-економічним станом освіти загалом, що призвело до відтермінування швидкого переходу специфіки підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Зі стабілізацією ситуації в освітній сфері, розпочалася активна робота щодо навчально-методичного оновлення програм підготовки майбутніх вчителів. Висновки. Найбільш значимими факторами, які сприяли оновленню теоретичної парадигми процесу навчання іноземних мов стали: зняття ідеологічних упереджень при формуванні професійних стандартів підготовки педагога; можливість долучення до досвіду інших країн у використанні ефек тивних підходів до вивчення іноземної мови; дотримання принципів гуманізації освіти, які надавали пріоритет особистісно-орієнтованому навчанню; перехід системи підготовки вчителя початкової школи з адміністративних до варіативних вимірів з активних залученням гнучких навичок; переорієнтація від здатності знати іноземну мову до формату розуміти її та використовувати в іншомовному середовищі. The purpose of the article is to identify socio-economic, political-ideological, pedagogical and organizational and methodological prerequisites that influenced the development of foreign language training of elementary school teachers in Ukraine in a certain period. Methods. On the basis of the analysis of archival data, historical-literary and other sources of the studied period, the peculiarities of teaching foreign languages of future elementary school teachers in the second half of the twentieth-early twentieth century are generalized and the prospects for the use of research results in modern educational institutions are determined. Results. The concentration of strategic elements in practical educational and professional programs deprived the ability to respond promptly regarding the introduction of methodological innovations of the world pedagogical discourse. At a time when the Western educational systems actively attracted personality-oriented and pragmatic approaches to learning a foreign language, the educational process in Soviet institutions of higher pedagogical education focused on the structural and functional model. This significantly limited the possibility of introducing a methodological diversity into the educational process, since foreign language activity was not only limited, but also determined by its internal priority. Under such conditions, the formalization of education was actively developed, which was enhanced by the traditional for the then society the elimination of initiative by the teacher. As a result, the study of foreign languages did not lay the necessary foundation for foreign language competence, but provided for the quantitative accumulation of knowledge of linguistic elements. The system of foreign -language theoretical training of elementary school teachers during the formation of the Ukrainian education system was faced with a practical problem of implementing new methodological approaches. First of all, it is worth noting the complexity of the transition of the scientific and pedagogical community to new standards of teaching. Also problematic was the need to change (sometimes quite cardinal) educational and methodological standards of pedagogical activity in the field of foreign language learning. All these aspects were exacerbated by the complex socio-economic state of education in general, which led to the delaying the rapid transition of the specifics of the training of future elementary school teachers. With the stabilization of the situation in the educational sphere, active work on educational and methodological updating of programs of training of future teachers has begun. Conclusions. The most significant factors that contributed to the updating of the theoretical paradigm of the learning process of foreign languages were: removal of ideological prejudices in the formation of professional standards of teacher training; the possibility of attachment to the experience of other countries in the use of effective approaches to learning a foreign language; adherence to the principles of humanization of education that gave priority of personality-oriented learning; transition of the elementary school teacher training system from administrative to variant dimensions with active involvement of flexible skills; Reorientation from the ability to know a foreign language to the format to understand it and use it in a foreign language environment. | |
| dc.identifier.uri | https://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/21709 | |
| dc.subject | навчання | |
| dc.subject | іноземна мова | |
| dc.subject | професійна підготовка | |
| dc.subject | педагог | |
| dc.subject | умови | |
| dc.subject | практичний аспект | |
| dc.subject | teaching | |
| dc.subject | foreign language | |
| dc.subject | professional training | |
| dc.subject | teacher | |
| dc.subject | conditions | |
| dc.subject | practical aspect. | |
| dc.title | ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ): МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ | |
| dc.title.alternative | FOREIGN LANGUAGE TRAINING OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS (SECOND HALF OF THE TWENTIETH – BEGINNING OF THE TWENTY-FIRST CENTURY): METHODOLOGICAL ASPECT | |
| dc.type | Article |