Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
18 results
Search Results
Item SOFT SKILLS МАЙБУТНЬОГО ЛОГОПЕДА: СУЧАСНІ ВИМОГИ ПРОФЕСІЇ-SOFT SKILLS OF A FUTURE SPEECH THERAPIST: MODERN PROFESSIONAL REQUIREMENTS(2026) Курчатова А. В.-Kurchatova A. V. ; Шапочка К. А.-Shapochka K. A.Статтю присвячено дослідженню ролі soft skills (м’яких навичок) у професійній підготовці майбутні фахівці спеціальності А6 «Спеціальна освіта» в умовах сучасних трансформацій освітнього простору та зростання вимог до якості надання корекційно-розвиткових послуг. Обґрунтовано актуальність фор-мування м’яких навичок як невід’ємної складової професійної компетентності фахівця, здатного ефек-тивно працювати в інклюзивному освітньому середовищі, здійснювати міждисциплінарну взаємодію та забезпечувати індивідуалізований підхід до кожної дитини. Проаналізовано сучасні підходи до трактування поняття soft skills (м’які навички), визначено їх місце в структурі професійної компетентності логопеда та охарактеризовано найбільш значущі для майбутньої професійної діяльності навички: комунікативність, емоційний інтелект, емпатію, критичне й креативне мислення, здатність до командної роботи, адаптивність, стресостійкість, самоорганізацію, відповідальність, лідерські якості та готовність до безперервного професійного розвитку. Встановлено, що успішність професійної діяльності логопеда визначається не лише рівнем спеці-альних знань і практичних умінь, а й здатністю будувати ефективну комунікацію з дітьми, їхніми бать-ками, педагогами та іншими фахівцями, оперативно реагувати на зміни, приймати обґрунтовані рішен-ня та працювати в умовах професійних викликів. Наголошено на необхідності інтеграції розвитку soft skills (м’які навички) у зміст професійної підго-товки здобувачів вищої освіти шляхом використання компетентнісного підходу, інтерактивних методів навчання, тренінгових технологій, проєктної діяльності, кейс-методів, моделювання професійних ситу-ацій і розширення практичної складової освітнього процесу. Зроблено висновок, що системне формування soft skills (м’яких навичок) є важливою умовою під-готовки конкурентоспроможного, мобільного, відповідального та професійно компетентного логопеда, здатного до ефективної професійної діяльності, саморозвитку й успішної адаптації до сучасних вимог ринку праці та освітнього середовища. The article examines the role of soft skills in the professional training of future specialists in specialty A6 «Special Education» in the context of contemporary transformations of the educational environment and increasing requirements for the quality of corrective and developmental services. The relevance of developing soft skills as an integral component of a specialist’s professional competence is substantiated. Such competence enables specialists to work effectively in an inclusive educational environment, engage in interdisciplinary cooperation, and provide an individualized approach to each child. Contemporary approaches to interpreting the concept of soft skills are analyzed, their place in the structure of a speech therapist’s professional competence is determined, and the skills most significant for future professional practice are characterized, including communication skills, emotional intelligence, empathy, critical and creative thinking, teamwork, adaptability, stress resilience, self-organization, responsibility, leadership qualities, and readiness for continuous professional development. It is established that the effectiveness of a speech therapist’s professional activity is determined not only by the level of specialized knowledge and practical skills but also by the ability to establish effective communication with children, their parents, teachers, and other professionals, respond promptly to changes, make well-grounded decisions, and work effectively in challenging professional situations. The necessity of integrating the development of soft skills into the professional training of higher education students is emphasized through the implementation of a competency-based approach, interactive teaching methods, training technologies, project-based learning, case-based methods, professional situation simulations, and the expansion of the practical component of the educational process. It is concluded that the systematic development of soft skills is an important prerequisite for preparing a competitive, adaptable, responsible, and professionally competent speech therapist capable of effective professional practice, self-development, and successful adaptation to current labor market requirements and the modern educational environment.Item РЕКУРСИВНА МАТЕМАТИЧНА ТРИВОЖНІСТЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА ТА МЕХАНІЗМИ-RECURSIVE MATHEMATICAL ANXIETY IN PRE-SERVICE MATHEMATICS TEACHERS: ESSENCE, STRUCTURE AND MECHANISMS(2026) Таточенко В. І.-Tatochenko V. I.; Гаран І. О.-Haran I. O.Мета. Метою статті є теоретико-методологічний аналіз рекурсивної математичної тривожності у майбутніх учителів математики, уточнення її сутності, структури та механізмів, а також концепту-альне визначення рівнів і типів рекурсивності. Методи. Використано системний, компетентнісний та особистісно орієнтований підходи, а також теоретичний аналіз, синтез, порівняння, систематизацію, узагальнення, категоріальний синтез і концептуально-структурне моделювання. Результати. Уточнено поняття «рекурсивна математична тривожність» як динамічного багатовимірного психолого-педагогіч-ного явища, у якому попередній негативний математичний досвід може актуалізуватися в нових ситуа-ціях і підтримувати циклічне відтворення та посилення тривожності. Концептуально виокремлено три рівні рекурсивності (ситуативний, стійкий та професійно-інтеріоризований) і п’ять її типів: когнітив-ний, емоційний, поведінковий, метакогнітивний та соціально-педагогічний. Обґрунтовано теоретично передбачувані взаємозв’язки рекурсивної математичної тривожності з математичною компетентністю, педагогічною рефлексією, професійною самооцінкою та мотивацією. Висновки. Запропоноване кон-цептуальне представлення систематизує сутність, рівні, типи та механізми рекурсивної математичної тривожності й створює теоретичне підґрунтя для подальшої емпіричної перевірки. Purpose. The article provides a theoretical and methodological analysis of recursive mathematics anxiety in pre-service mathematics teachers, clarifying its essence, structure, mechanisms, levels, and types of recursiveness. Methods. The study employs systemic, competency-based, and person-centered approaches together with theoretical analysis, synthesis, comparison, systematization, generalization, categorical synthesis, and conceptual-structural modeling. Results. Recursive mathematics anxiety is specified as a dynamic multidimensional psychological and pedagogical phenomenon in which previous negative mathematical experiences may be reactivated in new situations and contribute to the recurrent intensification of anxiety. Three theoretically distinguished levels are identified: situational, persistent, and professionally internalized; five types are proposed: cognitive, emotional, behavioral, metacognitive, and socio-pedagogical. Theoretical relationships with mathematical competence, pedagogical reflection, professional self-evaluation, and motivation are outlined. Conclusions. The proposed conceptual representation systematizes the essence, levels, types, and mechanisms of recursive mathematics anxiety and provides a basis for subsequent empirical verification.Item SOFT SKILLS ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ТУРИЗМУ(2026) Попова К. І.; Popova K. І.Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог сучасного ринку праці до професійної під- готовки майбутніх фахівців сфери туризму в умовах глобалізаційних процесів, цифровізації та тран- сформації туристичної індустрії. Особливого значення набувають soft skills як важливий складник професійної компетентності, що забезпечує здатність майбутніх фахівців ефективно взаємодіяти у про- фесійному середовищі, працювати в команді, адаптуватися до професійних змін та ефективно здійсню- вати міжкультурну комунікацію. Метою статті є дослідження ролі soft skills у структурі професійної компетентності майбутніх фахівців сфери туризму та обґрунтування значення їх розвитку у процесі професійної підготовки. Методи дослідження: аналіз та узагальнення наукових джерел, аналіз освіт- ніх програм, порівняння міжнародного досвіду професійної підготовки, а також аналіз сучасних вимог ринку праці у сфері туризму. Результати. У процесі дослідження обґрунтовано значення комуніка- тивних, організаторських, міжкультурних та особистісних навичок у професійній підготовці фахівців туристичної сфери. Проаналізовано вимоги сучасного ринку праці та вакансії туристичних компаній «Join UP!», «Anex Tour» і «Поїхали з нами», що дало змогу визначити найбільш затребувані soft skills у сучасній туристичній індустрії. Установлено, що професійна конкурентоспроможність фахівця знач- ною мірою залежить від рівня розвитку комунікативних здібностей, адаптивності, емоційної стійкості, відповідальності та здатності працювати в команді. Окрему увагу приділено міжнародному досвіду професійної підготовки у EHL Hospitality Business School та особливостям дуальної освіти у Німеччи- ні. Висновки. Сучасна система професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму потребує поєднання hard skills із системним розвитком soft skills, використанням практикоорієнтованого навчан- ня, виробничої практики та інтерактивних методів у закладах вищої освіти України.and personal skills in the professional training of tourism specialists. The requirements of the modern labor market and vacancies of tourism companies such as «Join UP!», «Anex Tour», and «Poikhaly z namy» were analyzed, which made it possible to identify the most demanded soft skills in the modern tourism industry. It was established that the professional competitiveness of a specialist largely depends on the level of development of communicative abilities, adaptability, emotional stability, responsibility, and teamwork skills. Particular attention was paid to the international experience of professional training at EHL Hospitality Business School and the peculiarities of dual education in Germany. Conclusions. The modern system of professional training of future tourism specialists requires the combination of hard skills with the systematic development of soft skills, as well as the implementation of practice-oriented learning, internship-based training, and interactive teaching methods in higher education institutions of Ukraine.Item FORMATION OF INTEGRATED COMPETENCE OF FUTURE PROFESSIONALS IN THE CONTEXT OF DIGITAL TRANSFORMATION OF EDUCATION(2026) Perminova L. A.; Popova L. M.; Пермінова Л. А.; Попова Л. М.The rapid development of digital technologies and the global digital transformation of education have significantly influenced the system of professional training in higher education institutions. Under modern conditions, the formation of integrated competence of future professionals has become one of the key priorities of educational policy and pedagogical practice. Integrated competence is understood as a complex combination of professional knowledge, practical skills, digital literacy, critical thinking, communication abilities, creativity, adaptability, and the capacity for lifelong learning necessary for effective professional activity in the digital society. The purpose of this article is to investigate the peculiarities of the formation of integrated competence of future professionals in the context of digital transformation of education and to determine the role of innovative educational technologies and competency-based approaches in improving the quality of professional training. Methods. The research employed a combination of theoretical and empirical methods to investigate the formation of integrated competence of future professionals in the context of digital transformation of education. Theoretical methods included analysis, synthesis, comparison, generalization, and systematization of scientific literature. The study demonstrates that digital transformation creates new opportunities for the modernization of higher education through the implementation of online learning platforms, interactive technologies, artificial intelligence tools, virtual learning environments, and blended learning models. It has been established that the effective formation of integrated competence requires the combination of traditional pedagogical approaches with innovative digital methods aimed at developing students’ professional, communicative, analytical, and technological skills. The results of the research indicate that the use of digital educational technologies contributes to increasing students’ motivation, autonomy, flexibility of thinking, collaboration skills, and readiness for professional adaptation in a rapidly changing labor market. The article emphasizes the importance of creating an innovative educational environment that promotes interdisciplinary learning, digital culture, academic mobility, and continuous professional self-development. Conclusion. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the proposed approaches and recommendations in the process of professional training of future specialists in higher education institutions. Стрімкий розвиток цифрових технологій та глобальна цифрова трансформація освіти суттєво впли- нули на систему професійної підготовки у закладах вищої освіти. За сучасних умов формування інте- гральної компетентності майбутніх фахівців стало одним із ключових пріоритетів освітньої політики та педагогічної практики. Інтегральна компетентність розуміється як комплексне поєднання професій- них знань, практичних умінь, цифрової грамотності, критичного мислення, комунікативних здібнос- тей, креативності, адаптивності та здатності до навчання впродовж життя, необхідних для ефективної професійної діяльності у цифровому суспільстві. Метою статті є дослідження особливостей форму- вання інтегральної компетентності майбутніх фахівців у контексті цифрової трансформації освіти та визначення ролі інноваційних освітніх технологій і компетентнісного підходу у підвищенні якості професійної підготовки. Методи. У дослідженні використано комплекс теоретичних та емпіричних методів для вивчення процесу формування інтегральної компетентності майбутніх фахівців в умовах цифрової трансформації освіти. До теоретичних методів належали аналіз, синтез, порівняння, узагаль- нення та систематизація наукової літератури. Дослідження демонструє, що цифрова трансформація створює нові можливості для модерніза- ції вищої освіти завдяки впровадженню онлайн-платформ для навчання, інтерактивних технологій, інструментів штучного інтелекту, віртуальних освітніх середовищ та моделей змішаного навчання. Установлено, що ефективне формування інтегральної компетентності потребує поєднання традиційних педагогічних підходів з інноваційними цифровими методами, спрямованими на розвиток професійних, комунікативних, аналітичних і технологічних навичок студентів. Результати дослідження свідчать, що використання цифрових освітніх технологій сприяє підвищенню мотивації студентів, автономності, гнучкості мислення, навичок співпраці та готовності до професійної адаптації в умовах швидкозмінно- го ринку праці. У статті наголошується на важливості створення інноваційного освітнього середови- ща, яке сприяє міждисциплінарному навчанню, розвитку цифрової культури, академічної мобільності та безперервного професійного саморозвитку. Висновки. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування запропонованих підходів і рекомендацій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти.Item ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ У СИСТЕМІ ПОСЛІДОВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ(2026) Дишко О. Л.; Бєлікова Н. О.; Косинський Е. О.; Dyshko O.; Bielikova N.; Kosynskyi E.Метою дослідження є визначення рівня та особливостей сформованості готовності майбутніх учи- телів фізичної культури до організації позакласної роботи в системі послідовної педагогічної освіти, а також виявлення динаміки змін її основних компонентів залежно від освітнього рівня здобувачів (фаховий молодший бакалавр – бакалавр – магістр). Методи. У дослідженні використано метод анкетування з авторським інструментарієм, спрямованим на оцінювання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оціню- вального компонентів готовності. Опитування проведено серед здобувачів спеціальності «Середня осві- та (Фізична культура)» різних освітніх рівнів: фаховий молодший бакалавр (n = 27), бакалавр (n = 46), магістр (n = 16). Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, результати оброблено методами описової статистики. Результати. Аналіз результатів засвідчив нерівномірність сформованості компонентів готовності на різних освітніх рівнях. За мотиваційно-ціннісним компонентом найвищі показники виявлено у здобува- чів освіти фахового молодшого бакалавра: частка позитивних відповідей (4–5 балів) становила 70,37 %, тоді як у студентів бакалаврату – 58,70 %, а у магістрів – 43,75 %. Когнітивний компонент демонструє чітку позитивну динаміку: частка високих оцінок (4–5 балів) зросла від 40,74 % у фахових молодших бакалаврів до 50,01 % у бакалаврів і 75,00 % у магістрів. Операційно-діяльнісний компонент виявив- ся найменш сформованим: у фахових молодших бакалаврів 74,07 % відповідей припадає на рівень 1–3 бали, у бакалаврів становить 60,87 %, тоді як у магістрів частка високих оцінок зросла до 75,00 %. За рефлексивно-оцінювальним компонентом також зафіксовано зростання показників від 44,44 % пози- тивних відповідей у фахових молодших бакалаврів до 54,35 % у бакалаврів і 81,25 % у магістрів, що свідчить про посилення здатності до професійного самоаналізу на завершальному етапі підготовки. Висновки. Дослідження підтвердило, що система послідовної педагогічної освіти забезпечує наро- щування теоретичної обізнаності та професійної рефлексії майбутніх учителів фізичної культури, однак потребує посилення практико-орієнтованої складової підготовки. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для корекції освітніх програм, удосконалення змісту педагогіч- ної практики та цілеспрямованого формування готовності до організації позакласної роботи на всіх освітніх рівнях. The purpose of the study is to determine the level and specific features of the readiness of future physical education teachers to organize extracurricular activities within the system of consecutive pedagogical education, as well as to identify the dynamics of changes in its main components depending on the educational level of students. Methods. The study employed a questionnaire-based survey using an author-developed instrument aimed at assessing the motivational-value, cognitive, operational-activity, and reflective-evaluative components of readiness. The survey was conducted among students majoring in Secondary Education (Physical Education) at different educational levels: professional junior bachelor (n = 27), bachelor (n = 46), and master (n = 16). Responses were assessed using a five-point scale, and the data were processed using descriptive statistical methods. Results. The analysis revealed an uneven formation of readiness components across educational levels. Regarding the motivational-value component, the highest indicators were observed among professional junior bachelor students, with the proportion of positive responses (scores 4–5) reaching 70.37 %, compared to 58.70 % among bachelor students and 43.75 % among master’s students. The cognitive component demonstrated a clear positive trend: the share of high ratings (4–5 points) increased from 40.74 % among professional junior bachelors to 50.01 % among bachelors and 75.00 % among master’s students. The operational-activity component appeared to be the least developed: 74.07 % of responses from professional junior bachelors and 60.87 % from bachelor students were concentrated at levels 1–3, whereas among master’s students the proportion of high ratings rose to 75.00 %. A similar upward trend was observed for the reflective- evaluative component, with positive responses increasing from 44.44 % among professional junior bachelors to 54.35 % among bachelors and 81.25 % among master’s students, indicating an enhanced capacity for professional self-analysis at the final stage of training. Conclusions. The study confirmed that the system of consecutive pedagogical education contributes to the accumulation of theoretical knowledge and the development of professional reflection among future physical education teachers; however, it requires strengthening the practice-oriented component of training. The practical significance of the results lies in their potential application for adjusting educational programs, improving the content of pedagogical practice, and purposefully developing readiness for organizing extracurricular activities at all educational levels.Item СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД.(2025) Богуславський В. В.; Boguslavskiy V. V.стрімкий розвиток інформаційних технологій (іт) докорінно трансформував систему професійної освіти у світі, запровадивши нові формати передачі знань та формування компетентностей. для украї- ни інтеграція інноваційних цифрових засобів у процес професійної підготовки фахівців сектору безпе- ки та оборони є важливим чинником забезпечення їхньої готовності до виконання службових завдань у сучасних умовах. Мета. Метою дослідження є визначення ролі та ефективності сучасних інформацій- них технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців сектору безпеки та оборони україни на основі аналізу досвіду нато, україни та провідних країн світу. Методи. теоретичний аналіз наукових джерел і нормативних документів; систематизація та порів- няльний аналіз вітчизняного та міжнародного досвіду впровадження іт у підготовку фахівців безпе- кового сектору; узагальнення практик застосування віртуальних симуляцій, дистанційного навчан- ня та аналітичних систем. результати. дослідження показало, що сучасні інформаційні технології є ключовим фактором підвищення якості підготовки фахівців сектору безпеки та оборони. Зокрема: віртуальні симуляції та тренажери (Vr/ar) дозволяють відпрацьовувати дії в реалістичних сценаріях без ризику для життя; платформи дистанційного навчання (LMs) забезпечують гнучкість та доступ- ність освітнього процесу; системи штучного інтелекту та аналізу великих даних (Big data) розвива- ють аналітичні компетенції та навички прийняття рішень. аналіз досвіду нато (c4icsr, MiP, adL, nato cyber range), україни (система «дельта», платформа «тро.освіта», кіберкомандування Зсу) та інших країн (сШа, ізраїль, Польща) підтвердив ефективність комплексного застосування іт для забезпечення бойової готовності та оперативності реагування. водночас виявлено виклики: недо- статня матеріально-технічна база, брак кваліфікованих кадрів для супроводу технологій та потреба в адаптації навчальних програм до цифрових форматів. висновки. сучасні інформаційні технології є необхідною умовою ефективної підготовки майбутніх фахівців сектору безпеки та оборони україни. їх застосування підвищує якість освіти, забезпечує формування критичного мислення, аналітичних навичок та здатності до швидкої адаптації в умовах цифрового середовища. досвід провідних країн та нато підтверджує необхідність системної інтеграції іт у навчальний процес, розвитку цифрової інфраструктури та підвищення кваліфікації викладачів для формування сучасних освітніх стандартів у секторі безпеки та оборони. the rapid development of information technologies (it) has fundamentally transformed the professional education system worldwide, introducing new formats for knowledge transfer and competence formation. For ukraine, the integration of innovative digital tools into the professional training process of security and defense sector specialists is an important factor in ensuring their readiness to perform official duties in modern conditions. Purpose. the purpose of the study is to determine the role and effectiveness of modern information technologies in the training process of future security and defense sector specialists in ukraine based on the analysis of nato, ukrainian, and leading countries' experience. Methods. theoretical analysis of scientific sources and regulatory documents; systematization and comparative analysis of national and international experience in implementing it in security sector specialist training; generalization of practices in applying virtual simulations, distance learning, and analytical systems. Results. the study demonstrated that modern information technologies are a key factor in improving the quality of security and defense sector specialist training. specifically: virtual simulations and trainers (Vr/ar) enable practicing actions in realistic scenarios without risk to life; distance learning platforms (LMs) ensure flexibility and accessibility of the educational process; artificial intelligence systems and Big data analysis develop analytical competencies and decision- making skills. analysis of nato experience (c4icsr, MiP, adL, nato cyber range), ukraine (delta system, tro.osvita platform, armed Forces cyber command) and other countries (usa, israel, Poland) confirmed the effectiveness of comprehensive it application for ensuring combat readiness and response efficiency. However, challenges were identified: insufficient material and technical base, lack of qualified personnel for technology support, and the need to adapt educational programs to digital formats. Conclusions. Modern information technologies are a necessary condition for effective training of future security and defense sector specialists in ukraine. their application improves the quality of education, ensures the formation of critical thinking, analytical skills, and the ability to rapidly adapt in a digital environment. the experience of leading countries and nato confirms the necessity of systematic it integration into the educational process, development of digital infrastructure, and improvement of teacher qualifications to form modern educational standards in the security and defense sector.Item ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ): МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ(2025) Терлецька Л. М.; Terletska L.Метою статті є виявлення соціально-економічних, політико-ідеологічних, педагогічних й органі заційно-методичних передумов, що впливали на розвиток іншомовної підготовки вчителів початкової школи в Україні у визначений період. Методи. На основі аналізу архівних даних, історико-літературних та інших джерел досліджуваного періоду узагальнено особливості навчання іноземних мов майбутніх учителів початкової школи у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття та визначено перспективи використання результатів дослідження у сучасних закладах освіти. Результати. Концентрація страте гічних елементів в практичних освітньо-професійних програмах позбавляла здатності до оперативного реагування стосовно впровадження методичних інновацій світового педагогічного дискурсу. В той час, коли західні освітні системи активно залучали особистісно-орієнтований та прагматичний підходи до вивчення іноземної мови, освітній процес в радянських закладів вищої педагогічної освіти орієнтувався на структурно-функціональну модель. Це суттєво обмежувало можливості впровадження методичного різноманіття до навчального процесу, оскільки іншомовна мовленнєва діяльність не лише обмежува лася, але й визначалася її внутрішня пріоритетність. За таких умов, активно розвивалася формалізація освіти, яка підсилювалася традиційною для тогочасного суспільства елімінацією ініціативності з боку вчителя. У результаті, вивчення іноземних мов не закладало необхідний фундамент іншомовної компе тенції, а передбачало кількісне накопичення знань лінгвістичних елементів. Система іншомовної тео ретичної підготовки вчителів початкової школи в період становлення української системи освіти зітк нулася з практичною проблемою реалізації нових методичних підходів. Передовсім, варто зауважити складність переходу науково-педагогічної спільноти до нових стандартів викладання. Також проблем ним моментом постала потреба зміни (подекуди доволі кардинальної) навчально-методичних стандар тів педагогічної діяльності в сфері навчання іноземних мов. Усі ці аспекти підсилювалися складним соціально-економічним станом освіти загалом, що призвело до відтермінування швидкого переходу специфіки підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Зі стабілізацією ситуації в освітній сфері, розпочалася активна робота щодо навчально-методичного оновлення програм підготовки майбутніх вчителів. Висновки. Найбільш значимими факторами, які сприяли оновленню теоретичної парадигми процесу навчання іноземних мов стали: зняття ідеологічних упереджень при формуванні професійних стандартів підготовки педагога; можливість долучення до досвіду інших країн у використанні ефек тивних підходів до вивчення іноземної мови; дотримання принципів гуманізації освіти, які надавали пріоритет особистісно-орієнтованому навчанню; перехід системи підготовки вчителя початкової школи з адміністративних до варіативних вимірів з активних залученням гнучких навичок; переорієнтація від здатності знати іноземну мову до формату розуміти її та використовувати в іншомовному середовищі. The purpose of the article is to identify socio-economic, political-ideological, pedagogical and organizational and methodological prerequisites that influenced the development of foreign language training of elementary school teachers in Ukraine in a certain period. Methods. On the basis of the analysis of archival data, historical-literary and other sources of the studied period, the peculiarities of teaching foreign languages of future elementary school teachers in the second half of the twentieth-early twentieth century are generalized and the prospects for the use of research results in modern educational institutions are determined. Results. The concentration of strategic elements in practical educational and professional programs deprived the ability to respond promptly regarding the introduction of methodological innovations of the world pedagogical discourse. At a time when the Western educational systems actively attracted personality-oriented and pragmatic approaches to learning a foreign language, the educational process in Soviet institutions of higher pedagogical education focused on the structural and functional model. This significantly limited the possibility of introducing a methodological diversity into the educational process, since foreign language activity was not only limited, but also determined by its internal priority. Under such conditions, the formalization of education was actively developed, which was enhanced by the traditional for the then society the elimination of initiative by the teacher. As a result, the study of foreign languages did not lay the necessary foundation for foreign language competence, but provided for the quantitative accumulation of knowledge of linguistic elements. The system of foreign -language theoretical training of elementary school teachers during the formation of the Ukrainian education system was faced with a practical problem of implementing new methodological approaches. First of all, it is worth noting the complexity of the transition of the scientific and pedagogical community to new standards of teaching. Also problematic was the need to change (sometimes quite cardinal) educational and methodological standards of pedagogical activity in the field of foreign language learning. All these aspects were exacerbated by the complex socio-economic state of education in general, which led to the delaying the rapid transition of the specifics of the training of future elementary school teachers. With the stabilization of the situation in the educational sphere, active work on educational and methodological updating of programs of training of future teachers has begun. Conclusions. The most significant factors that contributed to the updating of the theoretical paradigm of the learning process of foreign languages were: removal of ideological prejudices in the formation of professional standards of teacher training; the possibility of attachment to the experience of other countries in the use of effective approaches to learning a foreign language; adherence to the principles of humanization of education that gave priority of personality-oriented learning; transition of the elementary school teacher training system from administrative to variant dimensions with active involvement of flexible skills; Reorientation from the ability to know a foreign language to the format to understand it and use it in a foreign language environment.Item ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНІКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ РЕСУРС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2025) Чувасов, М. О.; Chuvasov, M. O.У статті розглянуто можливості інтерактивної техніки як важливого ресурсу підвищення якості під- готовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності в умовах університетської освіти; схарактери- зовані фактори продуктивності діагностичної діяльності, її структурні компоненти; розкрито, особли- вості інтерактивних технік, їх різноманітність, специфіку, функції, аналіз рівня готовності студентів до їх використання в освітньому процесі, впливу на характер підготовки до діагностичної діяльності як важливого чинника формування творчої особистості в умовах навчального закладу. Мета статті – виявити можливості інтерактивної техніки в підготовці майбутніх педагогів до діа- гностичної діяльності як важливого ресурсу успішності формування їхньої творчої особистості в умо- вах університетської освіти. За допомогою сукупності методів (вивчення наукової літератури, аналіз ідей теоретичних поло- жень, спостереження, бесіди, тестування, моделювання педагогічних ситуацій, математична обробка отриманих результатів, педагогічний експеримент) обґрунтовано різні види інтерактивних технік: гру- пи організаційно спрямованих і змістовно-смислових, особливості їх впливу на формування кожного компонента діагностичної діяльності. Результати формувального експерименту підтвердили можливості використання інтерактивних технік у професійній підготовці майбутніх педагогів до діагностичної діяльності в спеціально ство- рених педагогічних умовах, оновлення її змісту, методики й технології, використання діагностичного інструментарію, що позитивно впливає на професійне становлення майбутніх педагогів у системі уні- верситетської освіти. Проведене дослідження дало змогу зробити висновки, що ефективність професійної підготовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності суттєво підвищується шляхом використання інтерактивної техніки, розроблення її функцій і методичних засад реалізації в практиці закладу вищої освіти в спеціально створених педагогічних умовах. The article considers the possibilities of interactive technology as an important resource for improving the quality of training future teachers for diagnostic activities in the conditions of university education; characterizes the factors of productivity of diagnostic activities, its structural components; reveals the features of interactive techniques, their diversity, specificity, functions, analysis of the level of readiness of students for their use in the educational process, the impact on the nature of training for diagnostic activities as an important factor in the formation of a creative personality in the conditions of an educational institution. The purpose of the article is to identify the possibilities of interactive technology in the preparation of future teachers for diagnostic activities as an important resource for the success of the formation of their creative personality in the conditions of university education. With the help of a set of methods (study of scientific literature, analysis of ideas of theoretical provisions, observation, conversation, testing, modeling of pedagogical situations, mathematical processing of the results obtained, pedagogical experiment), various types of interactive techniques are substantiated: groups of organizationally directed and content-semantic, features of their impact on the formation of each component of diagnostic activities. The results of the formative experiment confirmed the possibilities of using interactive techniques in the professional training of future teachers for diagnostic activities in specially created pedagogical conditions, updating its content, methodology and technology, using diagnostic tools, which positively affects the professional development of future teachers in the university education system. The conducted research allowed us to draw conclusions that the effectiveness of the professional training of future teachers for diagnostic activities is significantly increased by using interactive techniques, developing its functions and methodological principles for implementation in the practice of a higher education institution in specially created pedagogical conditions.Item ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ГОСТИННОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ(2024) Петрунчак, Д. В.; Petrunchak, D. V.Мета. Метою статті є аналіз інноваційних педагогічних підходів до підготовки фахівців у сфері гостинності в умовах цифровізації освіти та розроблення рекомендацій щодо їх ефективного впровадження в освітній процес. Методи. У дослідженні використано теоретичний аналіз наукової літератури та джерел із теми дослідження, контент-аналіз статей і публікацій, присвячених цифровізації освіти та інноваційним педагогічним підходам, порівняльний аналіз традиційних та інноваційних методів навчання у сфері гостинності, а також синтез отриманої інформації для формування висновків та рекомендацій. Результати. Виявлено, що цифрова компетентність є ключовим компонентом підготовки сучасних фахівців сфери гостинності. Розглянуто інноваційні педагогічні підходи, зокрема модель перевернуто- го класу, інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес та педагогіку гостинності, які сприяють підвищенню якості освіти та розвитку необхідних компетентностей у студентів. Наголошено на необхідності розроблення концептуальних положень цифрової педагогіки та дидактики, що враховують особливості навчання у цифровому середовищі. Проаналізовано компетентнісний підхід у професійній освіті та його актуальність для сфери гостинності. Визначено виклики та бар’єри в упровадженні інноваційних підходів, а також вплив цифровізації на сферу гостинності та освітні вимоги. Висновки. Інноваційні педагогічні підходи є необхідними для підготовки конкурентоспроможних фахівців у сфері гостинності в умовах цифровізації освіти. Упровадження цих підходів сприяє підвищенню якості освіти, розвитку цифрової компетентності та професійних навичок студентів. Розроблен- ня цифрової педагогіки та дидактики, а також подолання викликів у впровадженні інновацій є ключовими завданнями сучасної педагогічної науки. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм і методів навчання у сфері гостинності. Purpose. The article aims to analyze innovative pedagogical approaches to training specialists in hospitality in the context of the digitalization of education and to develop recommendations for their effective implementation in the educational process. Methods. The study used a theoretical analysis of scientific literature and sources on the topic, a content analysis of articles and publications dedicated to the digitalization of education and innovative pedagogical approaches, a comparative analysis of traditional and innovative teaching methods in the field of hospitality, and a synthesis of the information obtained to form conclusions and recommendations. Results. The study’s findings underscore the critical role of digital competence in training modern specialists in hospitality. Innovative pedagogical approaches, such as the flipped classroom model, the integration of information and communication technologies into the educational process, and hospitality pedagogy, are shown to significantly enhance the quality of education and the development of necessary competencies in students. The study also highlights the need to develop conceptual provisions of digital pedagogy and didactics that consider the peculiarities of learning in a digital environment. The competency-based approach in professional education and its relevance for the hospitality sector are thoroughly analyzed. The study identifies challenges and barriers to implementing innovative approaches, and discusses the impact of digitalization on the hospitality sector and educational requirements. Conclusions. The study concludes that innovative pedagogical approaches are essential for training competitive specialists in the hospitality sector in the context of the digitalization of education. The implementation of these approaches significantly improves the quality of education, the development of digital competence, and students’ professional skills. The study also underscores the importance of developing digital pedagogy and didactics, and the need to overcome challenges in implementing innovations. However, the study also highlights the need for further research in this field, as the digitalization of education and the hospitality sector continue to evolve, and new challenges and opportunities emerge.Item ОЦІННО-РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ(2024) Кузьменко, А. О.; Kuzmenko, A. O.Мета. У статті прийнято за мету представити особливості специфіку оцінно-результативного компоненту системи підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації ідей академічної доброчесності у процесі професійної підготовки. Методи. Дослідження базується на системному, компетентнісному та аксіологічному підходах. Методи дослідження включають: аналіз і синтез – для вивчення літератури та нормативно-правових актів; моделювання – для розроблення структури компонента; класифікацію і систематизацію – для впорядкування знань про його реалізацію. Результати. Система підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації академічної доброчесності складається з мотиваційно-цільового, субʼєкт-субʼєктного, змістового, середовищного, технологічного та оцінно-результативного компонентів, які взаємодіють між собою та соціальним оточенням, сприяючи формуванню культури академічної доброчесності. Оцінно-результативний компонент вклю- чає критерії та рівні сформованості академічної доброчесності, що визначають готовність аспірантів дотримуватися її принципів. Серед основних критеріїв оцінки є мотиваційно-ціннісний, творчо-операційний, рефлексивний, а також етапи готовності до дослідницько-інноваційної діяльності. Визначено ключові показники академічної доброчесності, зокрема правильне зазначення джерел, об’єктивне оці- нювання, дотримання авторського права та врахування особливих потреб здобувачів. Висновки. Для оцінки рівня сформованості академічної доброчесності у майбутніх докторах філософії пропонується використовувати критерії з відповідними рівнями сформованості: мотиваційно-ціннісний, етнокогнітивний, творчо-операційний та рефлексивний. Кожен із цих критеріїв включає показники, що оцінюють рівень усвідомлення норм доброчесності, здатність до самостійного застосування принципів та аналізу власної діяльності. Рівні сформованості оцінюються за трьома ступенями: низьким (адаптивним), середнім (репродуктивним) і високим (творчим), що відображають різні рівні усвідомлення, ініціативи та здатності до самовдосконалення у сфері академічної доброчесності. Objective. The aim of this article is to present the features and specifics of the assessment-result component of the system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity ideas during their professional training. Methods. The research is based on a systematic, competency-based, and axiological approach. Research methods include analysis and synthesis to study the literature and normative-legal acts, modeling to develop the structure of the component, and classification and systematization to organize knowledge about its implementation. Results. The system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity consists of motivational-target, subject-subject, content, environmental, technological, and assessment- result components, which interact with each other and the social environment, contributing to the formation of a culture of academic integrity. The assessment-result component includes criteria and levels of academic integrity formation that determine the readiness of postgraduate students to adhere to its principles. Among the main criteria for evaluation are motivational-value, creative-operational, and reflective, as well as stages of readiness for research-innovative activities. Key indicators of academic integrity have been identified, including proper citation, objective evaluation, adherence to copyright, and consideration of the special needs of students. Conclusions. To assess the level of academic integrity formation in future Doctors of Philosophy, it is proposed to use criteria with corresponding levels of formation: motivational-value, ethnocognitive, creative- operational, and reflective. Each of these criteria includes indicators that evaluate the level of awareness of integrity norms, the ability to independently apply principles, and analyze one’s own activities. The levels of formation are assessed in three degrees: low (adaptive), medium (reproductive), and high (creative), reflecting different levels of awareness, initiative, and ability for self-improvement in the field of academic integrity.